Мальовниче село Івано-Франківщини
Мединя
НОВИНИ ||
ФОТОГАЛЕРЕЯ СЕЛА ||
ІСТОРІЯ СЕЛА ||
ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ ||
Сайт знаходиться на стадії розробки
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ||
ПРИРОДА ||
ПОСИЛАННЯ ||
ГОСТЬОВА ||
E-MAIL ||
Привіт! Я дуже радий, що ви завітали на наш сайт!! Тут Ви можете ознайомитись з одним із мальовничих сіл Івано-Франківщини - Мединя,яке розташоване в Галицькому районі,на березі річки Лімниця.
Колись дуже і дуже давно вродлива закохана пара з далеких гір відправилася у мандрівку. Сіли юнак з юнкою в човен і попливли вниз по течії Чви (тепер Лімниця). Довго несли їх хвилі. Невдовзі побачили незвичної краси долину, устелену чудовими квітами. Зупинилися і ступили на землю. Були зачудовані мальовничою красою цієї місцини. Над розквітлими пахучими квітами пурхали дикі бджоли, обабіч щось таємниче шепотіли ліси, зливаючись із плюскотом річкових хвиль. Вирішили молодята тут оселитися назавжди.
Розповідають, що жили добре, у великім достатку, що пішов рід мешканців Медині саме від них. Займалися їх нащадки хліборобством, рибалили, збирали гриби. А бджоли із запашних квітів приносили цілющий мед. Саме тому і має село назву Мединя. Археологічні розкопки в селі підтверджують цей факт.
Краєзнавці також вважають, що назва населеного пункту походить від слова "мед", тому що перші поселенці займалися бджільництвом. Згідно з іншою гіпотезою, на місці теперішньої Медині існувала княжа пасіка. Після занепаду давнього Галича вона переросла у поселення пасічників , що й послужило першоназвою даної місцевості.
На 1 січня 2001 р. у Медині проживало 1550 осіб і налічувалися 472 двори. Типові прізвища жителів села: Гамуляк, Лагойда, Лесів, Остапчук, Пікуляк.
У „Актах земських і гродських" згадується шляхтич Прокіп із Медині, який 7 березня 1485 р. купив за 15 марок у шляхтича Петра луки під назвою Криве..
Знахідки перших слідів людини відносяться до доби мезоліту (X тис. до н.е.). На території села також виявлено окремі знахідки періоду бронзи (ІІ-І тис. до н.е.) — бронзові псалії, що мають вигляд стержня із трьома поперечниками, які зберігаються у Львівському історичному музеї, а також 2 кінські вуздечки, які археологи датують добою раннього заліза (УПІ-У ст. до н.е.)..
1420 року Мединя вперше згадується у письмових джерелах. Однак Й. Пеленський у своїй праці „Таємниці стольного града" стверджує, що на території села ще у Х-ХШ ст. стояла боярська оселя..
Польський історик П. Домбковський в одній зі своїх праць повідомляє, що Мединя належить до населених пунктів, які залюднювалися ще руськими князями, а пізніше — польськими королями для захисту державних кордонів з Угорщиною й Молдовою. У ХУ-ХУІ ст. тут проживала дрібна українська шляхта. Не маючи підданих, представники знаті були змушені самі обробляти землю і через кілька століть перейшли у категорію селянства.
За реєстром поборовим 1578 р., Мединя відносилася до патронату містечка Підгайчого (очевидно, сучасні Підгайці — місто Тернопільської обл.). Землі села орендували шляхтичі Мединські, у розпорядженні яких були 3 лани.
Гучною подією в галицькій околиці був конфлікт у 1604 р. між знатними особами, коли на Мединю, що належала Оль-брахтові Обровському, напав шляхтич із Темирівців Каспар Вільжинський. Його добре озброєний загін із 200 вершників оточив поля мединського дідича і на ста возах вивіз із села награбоване добро. Потім ще 100 підданих Вільжинського цілий тиждень косили мединське збіжжя. Брата Обровського — Бартоша захопили в полон, і він ледь уникнув смерті.
Здавна у Медині існувала церква. Вперше про неї згадується в історичних документах за 1578 р. У 1638 р. місцевий житель Феодосій Ониськевич за громадські гроші (24 золоті) купив для храму Воскресіння Христового напрестольне Євангеліє львівського видавництва. Через 20 років його продали церкві у містечку Чернелиця, що на Городенківщині.
6 вересня 1989 р. члени мединського осередку НРУ вперше підняли в селі національний прапор, а в жовтні 1992 р. громада висипала символічну могилу на честь 50-річчя УПА.
Зараз на території Медині діє асоціація сільсько- господарських кооперативів „Незалежність” ,яка
спеціалізується на тваринництві та вирощуванні зернових культур. З 1 вересня 1994 р. працює загальноосвітня школа І-Ш ступенів. У селі є фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, крамниця, бібліотека, Народний дім. У 1998 р. громада Медині власними силами звела нову муровану церкву Воскресіння Христового, а через рік — нове приміщення школи.
Ми сподіваюсь,що Вам сподобалась наша розповідь про село Мединя.Будемо раді,якщо Ви також поділетесь своїми розповідями, цікавими історіями та згадками про свої населені пункти !!!
