Історія
Медині
НОВИНИ ||
ФОТОГАЛЕРЕЯ СЕЛА ||
ГОЛОВНА ||
ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ ||
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ||
ПРИРОДА ||
ПОСИЛАННЯ ||
ГОСТЬОВА ||
E-MAIL ||
“ Придивімося до земляків моїх .
Загляньмо старим дідам в очі , вже вицвілі , але повні життя голубі та карі очі слов”ян .
Не обминаймо й глибоких темних очей жіночих . Споконвіку у цих очах віддзеркалювалась голубінь вод , золото сонця і земля рідна .
І прочитаємо в них історію свою .”
Роман Пащин .
Нинішній день ставить перед нами вимогу – вивчити і осмислити історію свого народу , краю , села .
Так , як не можна забувати тата і маму ні вхвилини радості , ні в дні журби , так не можна забувати землі нашої і її історії , бо це наша основа . З неї ми вийшли і до неї прийдемо .
Творилась історія важко.. Важко й писати про час , в якому не судилось жити .
Коли одного вірменського письменника запитали, чи то правда, що він пише історичний роман , він відповів неправда. Бо не знає,як тоді пахла трава в його горах . Не знаю і я, як півстоліття тому пахли медоносні квіти на берегах моєї Лімниці. Але поки живі люди, що пам"я”ають той запах і контрастну палітру пережитого, скористаймося цим .
Знахідки перших слідів людини відносяться до доби мезоліту (X тис. до н.е.). На території села також виявлено окремі знахідки періоду бронзи (ІІ-І тис. до н.е.) — бронзові псалії, що мають вигляд стержня із трьома поперечниками, які зберігаються у Львівському історичному музеї, а також 2 кінські вуздечки, які археологи датують добою раннього заліза (УПІ-У ст. до н.е.)..
1420 року Мединя вперше згадується у письмових джерелах. Однак Й. Пеленський у своїй праці „Таємниці стольного града" стверджує, що на території села ще у Х-ХШ ст. стояла боярська оселя..
Польський історик П. Домбковський в одній зі своїх праць повідомляє, що Мединя належить до населених пунктів, які залюднювалися ще руськими князями, а пізніше — польськими королями для захисту державних кордонів з Угорщиною й Молдовою. У ХУ-ХУІ ст. тут проживала дрібна українська шляхта. Не маючи підданих, представники знаті були змушені самі обробляти землю і через кілька століть перейшли у категорію селянства.
За реєстром поборовим 1578 р., Мединя відносилася до патронату містечка Підгайчого (очевидно, сучасні Підгайці — місто Тернопільської обл.). Землі села орендували шляхтичі Мединські, у розпорядженні яких були 3 лани.
Гучною подією в галицькій околиці був конфлікт у 1604 р. між знатними особами, коли на Мединю, що належала Оль-брахтові Обровському, напав шляхтич із Темирівців Каспар Вільжинський. Його добре озброєний загін із 200 вершників оточив поля мединського дідича і на ста возах вивіз із села награбоване добро. Потім ще 100 підданих Вільжинського цілий тиждень косили мединське збіжжя. Брата Обровського — Бар-тоша захопили в полон, і він ледь уникнув смерті.
Здавна у Медині існувала церква. Вперше про неї згадується в історичних документах за 1578 р. У 1638 р. місцевий житель Феодосій Ониськевич за громадські гроші (24 золоті) купив для храму Воскресіння Христового напрестольне Євангеліє львівського видавництва. Через 20 років його продали церкві у містечку Чернелиця, що на Городенківщині.
Початок ХХ ст. ознаменувався важливими політичними процесами . що роходили в Галичині . 20 травня 1906 р. в галичі відбувається сільське віче , на якому були присутні і мединчани . Віче вимагало передати селянам у безплатне користування поміщицькі землі , скасувати поміщицькі привілеї і забезпечити рівні права українцям з поляками .
До 1910-1912 рр. поряд з однокласною школою при церкві практикувалось приватне дякування , першим вчителем-дяком був Зьомик . Це була утраквістична школа : викладали українську і польську мову та математику . Другим вчителем-дяком був Ткачук .
Дуже негативно на Галицький край та Мединю вплинула Перша світова війна , яка розпочалась 1 серпня 1914 р. Уже в перший місяць війни навколишні галицькі села . і зокрема Мединю , дуже пограбували австро-угорські війська . Серед селян частково розпочався голод . Лютувала холера .
Ще до війни в 1910 р. населення Медині складало 1487 українців , 3 поляків і 48 євреїв . В 1913 р. населення села становило вже 1546 чоловік .
В 1910 р. в Медині була двокласна школа , яка діяла протягом війни . В 1914 р. Мединя перейшла під юрисдикцію Калуського повіту .
Взагалі протягом війни в 1914-1918 рр. Мединя пережила чимало страшних подій .
Окремо хочеться зупинитись на історії культурно-посвітницького руху у 20-ті - 30-ті роки . В цей час на Галичині діяли різні громадські об”єднання і товариства , в Медині засновуються осередки товариств “Просвіта” , “Рідна школа” , “Сокіл” .
Перша читальня знаходилась в хаті Гамуляка В.І. Пізніше на коштигромади було побудовано читальню “Просвіта” . В її приміщенні знаходився кооператив “Надія” , до якого входила крамниця і молочарня . Сепароване молоко відправляли возом щоденно до Войнилова . Господарсько-споживча спілка в селі заснована в 1926 році .
Кооперативний рух . гаслом якого було “Спирайся на власні сили !” , не лише розвивав економіку , а й привчав селян бути господарями на власній землі .
Велику просвітницьку роботу вів у Медині ветеран української армії Дмитро Коржинський . Музично освічений , з поважного священного роду , він користувався повагою і авторитетом в односельчан . Ним було організовано драматичний і хоровий гуртки . До читальні тягнулася молодь . Щовечора тут читали книжки , влаштовували диспути . проводили репетиції . Сюди приїзджав театр Когутяка зі Львова з п”єсою “Пан Твардовський “ . Одного разу демонструвався фільм “Ісус” .
Поза сумнівом , читальня була важливим культурним і освітнім закладом нашого села . Порядні газди вважали за честь бути членом “Просвіти” і сповідувати її заповіді :
3.Пам”ятай , що день 8 грудня є днем уродин “Просвіти” .День цей згадай дарунком для неї !
4.Освіта й знання позволяють Тобі краще жити , Пам”ятай , що є ще мільйони українців , які також бажають і чекають на Твою поміч . Вступай в члени “Просвіти” !
5.Не вбивай духа народу своєю байдужістю ! Приложи руку до розбудєження його . а зробиш це як член “Просвіти” !
6.Не будь галапасом на тілі народу , який Тебе виховав. Коли вже маєш освіту , дай її другим . Будь членом “Просвіти” !
7.Бери від других народів і культур усе , що добре і гарне і давай своєму народови .
8.“Просвіта” – це найкращий вартовий українського духа . І Ти як член , стань в її рядах .
9.“Просвіта” – це армія велика . Хто не є в її рядах – цей дезертир !
10. Нехай не буде ні одного українця . який не був би членом “Просвіти”!
До свята “Просвіти” село готувалося як до Великодня : білилися хати , заміталися вулиці . До верхівки сосни , що росла коло читальні , прив”язували довгу жердку із синьо-жовтим прапором .
Урочистості відбувалися на площі Рінь біля Лімниці . Сюди під звуки оркестру колонами крокували юні соколи ісоколиці з Медині та навколишній сіл .
Учасники свята були одягнені в костюми , оздоьлені вишивкою . До цього дня члени фізкультурно-спортивного товариства “Сокіл” готувались довго і наполегливо : за підручником розучували різноманітні вправи , маршові пісні , готували костюми .
За діяльністю товариства вівся нагляд з боку польських властей . Подавались на затвердження програми концертів , свят .
На той час в Медині існувала двокласна школа . Директор Козловський Теодозій ( офіцер УПА ) з дружиною Анною викладали всі дисципліни . Крім письма і математики . вчили співати , танцювати , грати у футбол , вишивати . мережити . Урокм релігії проводив священник . Рідко кому вдалось тоді даьт глибоку освіту своїм дітям . В одних не було грошей , інші не розуміли ціни науки .
Діти дошкільного віку ходили в садочок . Вмховательки сестри Дівничі з села Бібрки Львівської області проводили з дітьми доступні длч їх віку заняття , розвивали природні здібності , мову та формували основи національної свідомості .
Детальнішого висвітлення заслуговує хоровий колектив , керований Дмитром Коржинським . Цей чоловік , кажуть , знав , любив свою справу і робив її професійно .Вчив співаків музичної грамоти і культури співу . В иой час в церкві правило п”ять дяків .
Цілі легенди живуть у Медині про сильних тенорів Парцея Івана , Габльовського Миколу , Онофришина Миколу , братів Ладовських , братів Парцеїв , Кузіва Михайла , Лесіва Йосипа . Може , відтоді і зажила Мединя слави співочого села .
6 вересня 1989 р. члени мединського осередку НРУ вперше підняли в селі національний прапор, а в жовтні 1992 р. громада висипала символічну могилу на честь 50-річчя УПА.
Зараз на території Медині діє асоціація сільсько- господарських кооперативів „Незалежність” ,яка спеціалізується на тваринництві та вирощуванні зернових культур. З 1 вересня 1994 р. працює загальноосвітня школа І-Ш ступенів. У селі є фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, крамниця, бібліотека, Народний дім. У 1998 р. громада Медині власними силами звела нову муровану церкву Воскресіння Христового, а через рік — нове приміщення школи.
Ми сподіваюсь,що Вам сподобалась наша розповідь про село Мединя.Будемо раді,якщо Ви також поділетесь своїми розповідями, цікавими історіями та згадками про свої населені пункти !!!
Сайт знаходиться на стадії розробки
